Ziemia Wierzbicka

galeria - Rocznica akcji "Wisła" - Jaworzno wrzesień 2010
jaworzno2010020
 
jaworzno2010021
 
jaworzno2010022
 
jaworzno2010023
 
jaworzno2010024
 
jaworzno2010025
 
jaworzno2010026
 
jaworzno2010027
 
jaworzno2010028
 
jaworzno2010029
 
jaworzno2010030
 
jaworzno2010031
 
jaworzno2010032
 
jaworzno2010033
 
jaworzno2010034
 
jaworzno2010035
 
jaworzno2010036
 
jaworzno2010037
 
jaworzno2010038
 
jaworzno2010039
 
jaworzno2010040
 
jaworzno2010042
 
jaworzno2010043
 
jaworzno2010044
 
jaworzno2010045
 
jaworzno2010046
 
jaworzno2010047
 
jaworzno2010048
 
jaworzno2010049
 
jaworzno2010050
 
jaworzno2010051
 
jaworzno2010052
 
jaworzno2010053
 
jaworzno2010054
 
jaworzno2010055
 
jaworzno2010056
 
jaworzno2010057
 
jaworzno2010058
 
jaworzno2010059
 
jaworzno2010060
 
jaworzno2010061
 
jaworzno2010062
 
jaworzno2010063
 
jaworzno2010064
 
jaworzno2010066
 
jaworzno2010067
 
jaworzno2010068
 
jaworzno2010069
 
jaworzno2010070
 
jaworzno2010071
 
jaworzno2010072
 
jaworzno2010073
 
jaworzno2010074
 
jaworzno2010075
 
jaworzno2010076
 
jaworzno2010077
 
jaworzno2010078
 
jaworzno2010079
 
jaworzno2010080
 
jaworzno2010081
 
jaworzno2010082
 
jaworzno2010083
 
jaworzno2010084
 
jaworzno2010085
 
jaworzno2010086
 
jaworzno2010087
 
jaworzno2010088
 
jaworzno2010089
 
jaworzno2010090
 
jaworzno2010091
 
 
Strona 1 z 2
 
 
Powered by Phoca Gallery

ДУМА ПРО ВЕРБИЦЮ

Наші землі українські вороги зайняли, І по селах з гнізд родинних люд наш виганяли.

Та на захист безборонних піднялись герої Молодь в селах потерпілих взялася до зброї.

Як у році сорок п'ятім провели границю, Чорна хмара налягла на село Вербицю.

Дуже давня та Вербиця славою пишалась Але знищив лютий ворог - і навік пропала.

Те село синів - героїв дало Україні, А по ньому тільки вітер плаче на руїні.

Тече річка Солокія, хвилями шепоче, Що творилось у Вербиці, розказати хоче.

Розповіла б та не може бо важко сказати Бо залишилась без сина не одна Мати.

Осталась мати без сина, а сестра без брата,

Зосталась жінка без чоловіка, а діти - без Тата,

Як із ліса партизани зночі пробирались, То поляки на границі багатьох вбивали.

Сіла матінка старенька та біля віконця,Сина зночі виглядати аж до сходу сонця

Кряче ворон на ясені, що біля криниці Лихо, горе сповіщає для села Вербиці

То у червні в сорок сьомім сонце ще не сходить, Як вороже люте військо до села підходить.

Обійшли його довкола, стали викрикати: „Хто не видасть партизан,-будемо стріляти".

Розійшлися між хатами, почали палити. Хто ховався від пожару, того стали бити.

Полум'ям село шуміло, усе руйнувало Вербичан, немов худобу, до млина зганяли.

Що там у млині творилось, описать не можна. Покатованих мужчин повезли в Явожно.